email share button


1956

Стенлі Метьюз
01.02.1915 - 23.02.2000
Прізвисько: Чарівник дріблінгу, Фокусник, Маг
Громадянство: Англія
Зріст: 175 см
Позиція: форвард
Номер: 7

Роки виступівСтранаКлубІгрГолов
1932 - 1947Англія АнгліяСтоук Сіті26251
1947 - 1961Англія АнгліяБлекпул38017
1961 - 1965Англія АнгліяСтоук Сіті593
1970 Мальта МальтаХіберіанс21
Всього:Голів в матчі: 0.170372
Роки виступівЗбірнаІгорГолів
1929 Англія Англія (до 16)10
1934 - 1956Англія Футбольна Ліга XI132
1934 - 1957Англія Англія5411
1947 - 1955Англія Великобританія20
Всього:Голів в матчі: 0.197013

Народився в місті Хенлі в сім'ї перукаря і боксера Джека Метьюза, виступаючого в надлегкій вазі, був третім із його чотирьох синів. Батько і навчив Стенлі триматись спортивного режиму, завдяки чому Меттьюз-молодший дуже довго грав в футбол на професійному рівні. З дитинства проявляв високі здібності в спортивних іграх, першочерговим бажанням батька було зробити із сина боксера. Але Стенли слідував тільки одній мрії - бути футболістом.Cер Стен в інтерв’ю BBC Radio 5 Live в 1995 році розповідав:

Я любив роздобути де-небудь невеличкий м’яч і возитися з ним. Бувало навіть, заходив в м’ясну лавку, мені давали свинний сечокий пузир, я його надував і з ним грав. Частенько уже в темноті, під вуличним ліхтарем. Не відірвати було.

Джек говорив своєму синові:

Ти станеш хорошим футболістом лише тоді, якщо зможеш уже в шкільному віці попасти в збірну Англії свого віку.
Стенли добре прислуховувався до порад батька і вже в 13 років, тобто задовго до закінчення школи, бул зачислений в склад шкільної збірної Англії на матч проти однолітків із Уельсу, після чого його помітив клуб клуб "Стоук Сіті", куди він був принятий на канцелярську роботу відразу після закінчення школи.

Коли йому виповнилось 17 років він починає виступати в основному складі команди, (з якою підписав контракт в 1932 році). Через два сезони 19-річний Стенли дебютував в збірній Англії і, навіть не дивлячись на забитий ним гол, заслужив низькі оцінки: на докір молодому гравцю ставилась відсутність бійцівських якостей. В 20 років Стенли одружився на дочці свого тренера — Джиммі Уолленса, незабаром відкрив спільний магазин з ним.

Але молодик швидко змужнів і в 1937 році заявив про себе як про готового висококласного футболіста, три рази забивав гол в товариській зустрічі зі збірною Чехословакії.

В 1938 році Стоук завершив черговий сезон на 17-му місці. В пошуках команди, здатної вигравати титули, Метьюз попросив трансфер в більш сильний клуб, що викликало протест у фанів "Стоук Сіті". Залишитись його в команді просило без виключення все місто. Фанати влаштували маштабний мітинг біля штаб-квартири команди, на який зібралось приблизно три тисячі людей, і Стенлі, піддавшись їх тиску, залишився.

ВІТАННЯ ГІТЛЕРУ

В травні 1938 року Метьюз поїхав з англійською збірною в турне по Європі. Перший матч мав бути зіграний в Берліні проти збірної Німеччини. Адольф Гітлер хотів використати гру в своїх цілях - для пропаганди нацистської влади Під час підготовки англіських футболістів до гри в роздягальні, туди зайшов представник футбольної асоціації Англії і сказав, що вони мають в знак привітання підняти праву руку вверх, коли буде звучати національный гімн Німеччини. Метьюз пізніше згадував:

Роздягальня вибухнула. Почався повний бедлам. Всі гравці були абсолютно проти цього. Всі щось кричали одночасно. Капітан Едді Хепгуд, зазвичай доброзична і спокійна людина, показуючи пальцем на представника асоціації, поясняв тому, куди він мав засунути це привітання.

Представник вийшов з роздягальні, але через п’ять хвилин повернувся і сказав, що це наказ від сера Невілла Хендерсона, британського посла в Берліне. Гравцям сказали, що політична ситуація між Англією і Німеччиною зараз настільки важка та напружена, що "будь-яка іскра здатна запалити вогонь по всій Європі".В результаті англійська команда знехотя погодилась виконати вимоги Гітлера.

Стэнлі Метьюз 1938
Привітання Гітлеру (1938)

110 тисяч людей були тоді на стадіоні в Берліні. Серед них були і такі політики, як Герман Герінг і Йозеф Геббельс. Англійці перемогли 6-3. Один із голів забив Лен Гоулден, саме цей гол Метьюз пізніше описав, як:

найвеличніший гол, який я коли-небудь бачив. Лен отримав м’яч на швидкості, - не зупиняючись, обробив м’яч лівою ногою, пришвидшуючись до воріт німців. Після його удару м’яч полетів, як самонавідна ракета. Може бути воротар збірної Німеччини і не бачив політ м’яча, але він абсолютно нічого не міг зробити. З 25 метрів мяч влетів в сітку з такою потужністю, що зірвались дві петлі, які прив’язували цю сітку до перекладини воріт.



Стенлі Метьюз 1938
Персонал "Стоук Сіті" жаровнями на футбольному полі намагається розтопити мерзлоту.
Стенлі Метьюз гріє руки біля багаття костра (22 грудня 1938)

ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС

1 вересня 1939 року Гітлер напав на Польщу. Через два дні Невілл Чемберлен проголосив війну з Німеччиною. В період Другої світової війни бізнес прийшлось закрити, а Метьюз примкнув до рядів Королівських ВВС, служив під Блекпулом. Але це не завадило йому провести 29 неофіційних футбольних матчі, забив 2 м’яча, за збірну Англії і прийняв участь в 1943 році в розгромі шотландців (8:1) в Манчестері.

Також він приймав участь в матчах регіональних ліг, за запрошенням клубів: "Арсенал", "Крю Александра", "Манчестер Юнайтед", "Рейнджерс", "Рексем", "Грінок Мортон", "Стенхаусмуір" і "Блекпул".

ПЕРЕХІД В "БЛЕКПУЛ"

Керівництво "Стоука" порахувало, що після цілих восьми років без справжньої ігрової практики до Чарівника не повернеться потрібна ігрова форма... 10 травня 1947 року за 11,5 тисяч фунтів Метьюз був проданий в Блекпул. Досить велика сума грошей для людини, якій було вже 32 роки. Але тренер Блекпула Джо Сміт був дуже задоволений цією угодою і не шкодував витрачених грошей.

22 вересня 1947 року, повертаясь на пароході з Брюсселя, де збірна Англії обіграла збірну Бельгії 5:2, Чарлі Бьюкен (той самий Бьюкен, який в середині 20-х став капітаном Арсенала, коли туди прийшов Чепмен), Рой Пескетт, Арчі Квік і містер Коулз, домовились про створення Асоціації футбольних журналістів. Найближчим часом ця ідея була реалізована і був затверджений приз найкращому футболісту року, і сьогодні він є одним з найпрестижніших в Англії. Найкращого футболіста обирають тільки журналісти — члени асоціації, шляхом голосування. В першому ж сезоні після відновлення кар’єри в першому голосуванні членів Асоціації Метьюз був визнаним найкращим футболістом Ангглії.

Разом з вже виступаючим за "Блекпул" центральним форвардом Стеном Мортенсеном він склав ударний дует команди, що наводив жах на оборону суперників. Технічний Метьюз завдяки найвищій персональній майстерності розганяв атаки, а Мортенсен їх завершував. Тренер клубу Джо Сміт говорив Метьюзу:

Багато хто подумає що я божевільний, але хоч тобі і 37 років, я вважаю, що найкращий свій футбол ти поки ще не показав.

Преса списувала ветерана з рахунків кожного разу, як він отримував травму або не демонстрував блискучої гри. Проте кожного разу Метьюз лікував травми і доводив, що вік не показник для нього.

ФІНАЛ СТЕНЛІ МЕТЬЮЗА

В 1953 році в фіналі Кубку Англії Метьюз отримав свою найбільшу перемогу. Суперником команди Метьюза в цьому фіналі був "Болтон". За 20 хвилин до кінця матчу Блекпул програвав 1:3, і тоді слово взяв "маг". Метьюз організував декілька проривів в штрафний майданчик "Болтона" і навісів на високого Стена Мортенсена, що за останню двадцятихвилинку зміг зробити хет-трик. Цей матч ввійшов в історію як "Фінал Стенлі Метьюза".

Стенлі Метьюз 1953
Бутси Метьюза з фіналу в музеї в Престоні

В цей день вболівальники винесли його з поля на руках. Єдиний раз, коли його помітили вживаючим алкоголь, був після цієї перемоги, коли футболіст ковтнув шампанського із виграної тари. Він мав фізичні кондиції людини з майбутнього – на тренуваннях бігав в бутсах зі свинцем, щоб під час матчу відчувати легкість в ногах.

Стенлі Метьюз 1953
Кубок Англії (1953)

МАТЧІ ЗА ЗБІРНУ

На рахунку Стенлі тільки один матч, що був зіграний ним на чемпіонатах світу. В 1950 році 35-річний нападаючий прийняв участь в грі з Іспанією, в якій Англія програла – 0:1. 54 рази він виходив на поле в формі збірної Англії і забив 11 голів.

Метьюз є володарем рекорду за кількістю років, під час яких він запрошувався в сбірну Англії. Дебют Фокусника відбувся 29 вересня 1934-ого, а останній матч за збірну він зіграв 15 травня 1957-ого – майже через 23 роки! На момент прощальної гри за національну команду Стенлі виповнилось 42 роки і 102 дні, що теж є британським рекордом.

ЗАВЕРШЕННЯ КАР’ЄРИ

Розмінявши п’ятий десяток, Метьюз зберіг блискучу форму. Незадовго до свого 42-річчя отримав перший в історії "Золотий м’яч" видавництва France football. Габріель Ано - тогдішній головний редактор "Франс футболу" порівняв Метьюза з Чарлі Чапліном, сказав, що Стенлі наділений даром "всемогутнього клоуна". Протистояння цього футболіста з суперниками незмінно нагадує фарс, в якому візаві Метьюза неодмінно виявляються в дурнях.

В 1961 році, коли йому виповнилось вже 46 вирішив перейти в свій перший клуб "Стоук Сіті", за який провів ще 4 сезони. Про рівень гри Метьюза в ті роки говорить в тому числі те, що його повторно визнали футболістом року в Англії в 1963 році і це притому, що команда виступала в другому по силі дивізіоні, ставши його чемпіоном. Свій останній матч в професійному футболі Стенлі зіграв 6 лютого 1965 року – після п’яти днів після 50-літнього ювілею. Причому перед цим Метьюз пропустив рівно рік через травму коліна. Вболівальники, що зібрались на стадіоні очікували того, що вихід на поле суперветерана стане чисто символічним. Проте замість цього вони побачили чудову гру в виконанні кумира і забитий ним гол: в той день "Стоук Сіті" програв "Фулхему" – 1:3. Після фінального свистка Метьюз жартівливо примітив:

Схоже, я надто рано йду із футболу.

В тому ж році Метьюз закінчив кар’єру, попрощавшись з футболом на домашньому стадіоні Стоук Сіті "Вікторія Граунд". В прощальному матчі приймали участь такі зірки світового футболу, як Ді Стефано, Масопуст, Пушкаш і Яшин. Королева Єлизавета II нагородила його рицарським титулом, що вперше був присвоєний футболісту.

Коли мм зустрілись з Яшиним в Лондоні, він подарував мені в день мого п'ятдесятиріччя тульський самовар, який стоїть тепер в гостинній мого дому на самому видному місці, нагадуючи про найбільш святих цінностях нашого життя. Самовар випромінює тепло спогадів. Я знову бачу заповнений повністю стадіон, бачу лють атак, бачу Яшина в воротах. І тоді я думаю, що прожив життя не даремно. Я впевнений в безсмертя футболу — найпрекраснішої гри на землі.
Стенлі Метьюз 1965
Прощальний матч, на руках у Яшина і Ференца Пушкаша (1965)

ТРЕНЕРСЬКА КАР’ЄРА

Після ігрової кар’єри Стенлі Метьюз в липні 1965 року був призначений генеральним менеджером клубу "Порт Вейл" суперника "Стоука", працюючи пліч-о-пліч з Джеккі Муді. В 1967 році під час турне з "Порт Вейл" по Чехословакії футболіст познайомився з Мілою, працюючою для команди перекладачем. Все ще одружений Метьюз був впевнений, що знайшов кохання всього свого життя і вирішив розлучитись з Бетті. Він прожив з Мілою аж до її смерті в 1999 році. Після цього, за словами Леса Скотта, допомагаючого Метьюзу писати автобіографію, "він вже не був таким як раніше".

Після відставки Джеккі, Метьюз отримав повний управлінський контроль, але не зміг привести Порт Вейл до слави. Швидше навпаки клуб був оштрафований на £ 4000 в 1968 році був виключений з Футбольної ліги за фінансові порушення. Постійно скочуючись вниз в якості менеджера, все таки в травні 1968 року незважаючи на заборгованість по зарплаті в 9.000 фунтів, він погодився залишитись в Порт Вейл.

Пізніше Стенлі Метьюз переїхав на Мальту, де тренував Хіберніанс, а також грав за них до 55 років. Зіграв 2 гри, він забив 1 гол. За свій єдиний сезон 1970-71 року він привів Хіберніанс до трьох титулів: Мальтійський кубок, Мальтійський кубок Незалежності і Кубок Синів Мальти.

ВІН ЛИШИВСЯ НА ПОЛІ...

Метьюз помер 23 лютого 2000 року, в віці 85 років, після хвороби під час відпочинку в Тенеріфе. Пам’ять великого футболіста вшанували хвилиною мовчання всі, хто зібрався на стадіоні "Уемблі", де проходив в той день товариський матч між командами Англії і Аргентини. Він був кремований, після відспівування в Стоуці 3 березня 2000 року. На його похорони прийшли багато його друзів колег футболістів - Боббі Чарльтон, Джек Чарльтон, Гордон Бенкс, Нет Лофтхаус і Том Фінні. Його прах було похоронено в центральному крузі стадіону "Британія", на якому грає "Стоук Сіті".

Стенлі Метьюз
ПАМ’ЯТНИК МЕТЬЮЗУ

Відразу після смерті одного із найвеличніших футболістів в історії Великобританії, Стенлі Метьюза, скульптори почали роботу над пам’ятником. Ім’я Стенлі Метьюза відоме кожному британцю, від немовляти до дуже старого. Скульптори вирішили зробити акцент на унікальному дриблінзі футболіста. Як розказав один із авторів пам’ятника Карл Пэйн, вони вирішили зробити статую якомога близькою до прототипу і навіть використовували в роботі справжні бутси сера Стенлі. Пам’ятник отримав назву "The Evolution Of Sir Stan As The Wizard Of Dribble" і представляє собою три фігури футболіста під час дриблінгу. Автори уважно вивчили матер’ял і в результаті навіть зав’язки на формі Стенлі Меттьюза, не говорячи вже про м’ячі і бутси, повністю відповідають оригіналу. Встановлений він перед стадіоном "Сток Сіті", клубу, в якому гравець починав і закінчував свою кар’єру.

Пам’ятник Стенлі Метьюз 2000
Пам’ятник Метьюзу

Віддаючи належне тому, який вплив встановив сер Стенлі Метьюз на розвиток футболу в цілому і роль крайнього нападаючого зокрема Пеле сказав про Метьюза:

Він навчив нас грати в футбол.
Англійський футбольний журналіст писав:
Він був моїм героєм, – писав відомий англійський футбольний журналіст Брайан Гленвілл. –Він до цих пір мій герой. Ні один інший футболіст не доставляв мені стільки ж задоволення своєю грою; його незрівнянна техніка, витончена гнучкість, невловимість привида. В кожному матчі на полі була фігура, якій хотілось щиросенрдно співчувати – це був захисник, що змушений грати проти нього. На протязі 15 років люди йшли на стадіон, щоб, як вони припускали, побачити цього генія "в останній раз". Але він грав і грав, і було непросто повірити, коли день прощання дійсно настав.


За матеріалами: https://ru.wikipedia.org, http://www.sports.ru, http://dynamo.kiev.ua, http://bigpicture.ru, http://ru.uefa.com, http://football.ua


Назва нагородиРікКількість
1 Футболіст року за версією Асоціації футбольних журналістів 1948, 1963 2
2 Золотий м'яч 1956 1

Клуб "Блекпул"
Назва нагородиРікКількість
1Кубок Англії19531
Опубликовано: 02.06.2017